Міграція та зимівля вразливих дорослих китайських чапель (Egretta eulophotes), виявлені за допомогою GPS-трекінгу.

Вид (пташиний):Китайські чаплі (Egretta eulophotata)

Журнал:Дослідження птахів

Анотація:

Знання вимог мігруючих птахів має вирішальне значення для розробки планів охорони вразливих мігруючих видів. Це дослідження мало на меті визначити шляхи міграції, місця зимівлі, використання середовища існування та смертність дорослих китайських чапель (Egretta eulophotata). Шістдесят дорослих китайських чапель (31 самка та 29 самців) на безлюдному острові розмноження в Даляні, Китай, відстежувалися за допомогою супутникових GPS-передавачів. Для аналізу використовувалися GPS-локації, записані з інтервалом у 2 години з червня 2019 року по серпень 2020 року. Загалом 44 та 17 відстежених дорослих особин завершили осінню та весняну міграції відповідно. Порівняно з осінньою міграцією, відстежені дорослі особини демонстрували більш різноманітні маршрути, більшу кількість місць зупинки, повільнішу швидкість міграції та довшу тривалість міграції навесні. Результати показали, що мігруючі птахи мали різні поведінкові стратегії протягом двох міграційних сезонів. Тривалість весняної міграції та тривалість зупинки для самок були значно довшими, ніж для самців. Існувала позитивна кореляція між датами весняного прильоту та весняного відльоту, а також між датою весняного прильоту та тривалістю зупинки. Це відкриття показало, що чаплі, які рано прибули на місця розмноження, рано покинули місця зимівлі та мали коротший період зупинки. Дорослі птахи під час міграції надавали перевагу припливно-болотним угіддям, лісам та аквакультурним ставкам. Протягом зимового періоду дорослі птахи надавали перевагу прибережним островам, припливно-болотним угіддям та аквакультурним ставкам. Дорослі китайські чаплі показали відносно низький рівень виживання порівняно з більшістю інших поширених видів ардеїдних. Мертві особини були знайдені в аквакультурних ставках, що вказує на те, що основну причину смерті цього вразливого виду становило втручання людини. Ці результати підкреслили важливість вирішення конфліктів між чаплями та створеними людиною аквакультурними водно-болотними угіддями, а також захисту припливно-болотних угідь та прибережних островів у природних водно-болотних угіддях шляхом міжнародної співпраці. Наші результати зробили свій внесок у вивчення досі невідомих щорічних просторово-часових моделей міграції дорослих китайських чапель, тим самим забезпечивши важливу основу для збереження цього вразливого виду.